(Есе з української мови) Читання робить нас кращими

Пам’ятаєте «Дон Кіхот»? Цей твір є проявом нерідкого в той час негативного ставлення до книг стилю «Лицарський роман», що був в той час дуже розповсюдженим. Сьогодні можна побачити схожу реакцію людей на певні «стилі» сучасного мистецтва. Це наводить на думку, що, можливо, справа не в виді мистецтва або пов’язаної з ним діяльності, а в його складі. Саме цю ідею я й збираюся розглянути.

Спершу розглянемо, як (на мою думку, шо пов’язана з простими логічними доводами) з’явилось читання та інші види комунікацій. Головними перевагами людини серед тварин є  витривалість та складна комунікація. В даному випадку ми розглядаємо саме комунікаційні здібності людини. Головним її складником є «поняття» - найпростіша активно використовувана одиниця людської комунікації. Так як найпростішим для людей способом спілкуватися  є звуки та «вирази обличчя», ми маємо найменші поняття в цих способах спілкування – слова та емоції. Але таких понять дуже багато, тому для їх передачі використовуються комбінації простіших елементів – для міміки це рухи окремих м’язів обличчя, для мови – звуки. Вони не є найпростішими одиницями комунікації, тому що не передають інформації окремо (в обох випадках є винятки). Але такі способи обміну інформації потребують наявності людини-джерела, тому було створено способи, що використовують предмети: малюнки, помітки і, згодом, текст. Текст виділявся серед інших способів комунікації тим, що часто мав пряму транскрипцію на усну мову (переважно через наявність часового напряму) і при цьому був дуже компактним та уніфікованим (його значення не змінювалось ні в зв’язку з кольором, що міг змінитися, ні з матеріалом чи способом нанесення). Єдиною проблемою будь-якого типу людського спілкування є те, що вони не є закладені з народження і потребують довгого часу на навчання, через що в людей період дитинства набагато довше, ніж в інших тварин. Завдяки такому довгому навчанню багато людей одного суспільства мають певні спільні навчені системи, що утворювались паралельно з вивченням способів комунікації, деякі – протягом усього життя: асоціації, реакції тощо. Це використовує новий вид спілкування в більш загальному вигляді – мистецтво. В більшості понять про мистецтво його відмінність від простої комунікації полягає в його маніпулятивній основі, а саме у використанні вище згаданих асоціацій, образів та ін. для передачі більшої кількості інформації більш ефективно. Згодом такий метод передачі інформації почав набувати популярність, так як «прихована» інформація часто сприймається як власні думки, тому вона може легше вкорінювати ідеї людям (тому я її назвав маніпулятивною) та навіть передати думки, що не існують в мові. Мистецтво почало розвиватися паралельно з комунікацією. В комунікації згодом відбулися почергово два відкриття, що змінили сучасне спілкування. Першим з них був запис звуку. Звук записувався як пряма лінія, вдавлена в матеріал, що зберігав, наскільки сильно згиналася «мембрана» під впливом звуку. Іншими словами, матеріал зберігав інформацію в більш зручній для сприйняття формі, що раніше була доступна лише через людей, завдяки законам фізики. Паралельно ця ідея була розкрита в іншому сенсі завдяки кодам. В даному випадку я маю на увазі ті коди, що використовували мінімально змінні джерела інформації. Одним з перших способів передачі такої інформації є дзеркала і сонячне світло. Відомим сьогодні варіантом такого коду є «Код Морзе», що використовує серії з наявності та відсутності сигналу в певних часових проміжках для передачі літер. Тож з’явилося кодування для легшої передачі понять в мову, згодом в текст, потім в код. Перші два коди легко розшифровуються людиною, останній потребував окремого дешифратора – часто це була людина, але вона легко могла бути замінена автоматичним механізмом. Згодом з’явилися комп’ютери, і відразу після виключно підрахункового застосування люди вирішили їх використовувати для кодування літер, що були б дешифровані іншим або тим же комп’ютером, тобто автоматично. Згодом потужність цих пристроїв збільшувалась, і  було запропоновано зберігати більш прості види інформації – мова (аудіозаписи) та зображення. Усі подальші види інформації, що були та будуть додаватися всередину кодування комп’ютерів є спроби записати якумога просту для сприйняття людиною інформацію. І найбільший вплив це мало на мистецтво, адже чим менш «закодованою» інформація є, тим простіше та ефективніше можна «приховати» в неї інформацію.

Тож чому читання корисно? Перш за все, письмо має прямий зв’язок з навчанням, і, як в мистецтві, є  образом знань. Через це ми досі вчимось через книги – всі звикли навчатись і навчати завдяки і через книги. Але, як я раніше згадував, не все закодовано в мові, а тому і в письмі. Тож для дослідження цих понять корисно будь-якого типу мистецтво. Але найбільше досягнення людини – навчатися від зовнішнього впливу та мистецтва, при цьому не бути ними маніпульованим. Адже той, ким не маніпулюють, може маніпулювати, а той, хто маніпулює – керувати.